33

    Так швидко промайнув перший осінній місяць, що й не зчулася як - о, це ж у мене день народження 0_о. 

    Вийшов рік дуже насичений... подіями. Більше, мабуть, поганим ніж гарним, навіть якщо не брати до у ваги те, що відбувається у країні. Та сьогодні не хочеться про погане. Багато чого було вперше. Наприклад, я вперше літала на літаку =) Це остання з гарних подій перед самим днем народження :) А попереду новий рік життя - побачимо, що він принесе...

буде вишиванка

    На початку місяця нарешті почала вишивати собі вишиванку. Дуже довго визначалася з візерунком - хотілося всього і побільше) - і білим по білому, і квіточок, і геометричного орнаменту... Та, нарешті, зупинилася на одному. В решті решт, вона не остання, буде ще і біла й інші =) А щоб не закинути і не відволіктися на щось інше записалася у СП "Вышиванка - символ мира и единства". 

    За основу взяла візерунки з цих схем:

    Придбала полотно (точно його назву не скажу, в магазині воно було безіменне, знаю лише, що це бавовна), випрала (сказали, що сідає і таки сіло відсотків на 10), розкроїла, почала вишивати з рукава, і вже бачу, що 3 придбаних мотки червоних ниток не вистачить - один вже закінчився 0_о Рукав хочу 3\4, а не довгий. І добавлю трохи мережки. Мережку востаннє робила ще у школі на уроках праці - буду згадувати :)

    Виходить ось так:

ps: може кому згодиться - у Pinterest назбирала купку ідей та схем для вишиванок.

про вишиванки

    Кілька днів тому повернулася з села. Нарешті взялася там за свою вишиванку, а то вже пів року лежать нитки й тканина, аж соромно :-| За роботою розговорилися з тіткою про те, як раніше вишивали - взимку, при каганці і зшивалося до купи усе вручну. Показала вона і свою, придбану у минулому році з нагоди весілля сина, вишиванку - білий крепдешин (не бачила ще таких ніколи), з ручною вишивкою і, судячи з кособоких хрестиків :), вишивалося без накладної тканини 0_о. Пізнавально =) 

    І чоловічі сорочки, з тієї ж нагоди придбані для чоловіка та сина:

    А потім принесла бабусині сорочки. Саме сорочки, довгі до підлоги. Звісно, у них не такий багатий та святковий вигляд, як у нинішніх сорочок, і тканина використовувалась та, яку була можливість дістати в ті часи і нитки різномасті, та то є пам'ять про бабусю. Вишивки на них не дуже багато - смужечки по подолу, комірцю та манжетах і широка смужка на рукавах. Треба буде якось перефотографувати в кращій якості, а то о сьомій ранку в сутінках кімнати.. вийшло те, що вийшло...

    У цій сорочці з трояндами бабуся одружувалась:

    Такі дрібнезні складочки 0_0

    У сорочках по подолу йде тонка смужка вишивки та вручну підрублені - ця частина має виглядати з під спідниці:

    Зараз у селі ще досі прийнято ходити на сватання у національному одязі і частенько ці сорочки позичаються сусідським дівчатам та жінкам. 

     А ця сорочка у тітки улюблена - у всіх завжди були якісь квітки вишиті, а у неї виноград - виділялась =) І на рукавах ще є вертикальні смужки вишивки:

    Запитувала, чи вкладали якийсь сенс при виборі орнаменту - ніякого, вишивали, що подобалось. Думаю, то все було набагато раніше, або у селах, набагато дальших від міст :) А у воєнні та післявоєнні часи ті всі прикмети погубились, ставши здобутком історії... Принаймні, у наших краях.